Русалки - істоти в слов’янській міфології, що мали вигляд привабливих дівчат з волоссям до колін. Вони могли бути одягнені в спокусливі сукні чи сорочки....
Читати
Кануперниця - лісова мавка, яка знається та відповідає за рослини з лікувальними властивостями. Живе ця лісова дівиця в чагарниках та на галявинах....
Читати
Блукаючі вогні або Блукаючі вогники - у слов'янській міфології духи неупокоєних людей та грішників. Ці вогники можна зустріти вночі на болотах, кладовищах, дорогах та лугах, де вони мерехтять і манять до себе мандрівників...
Читати
Дударі (Жаби) - істоти з української міфології. Не чинять нікому зла, живуть в водоймах та грають вечорами на дудці...
Читати
Яблуниця - добра лісова мавка, яка живе у яблуні. Носить вінок з яблуневого цвіту...
Читати
Полудниця - злий дух в слов’янській міфології, проявляє активність опівдні та мешкає на полях, зазвичай влітку...
Читати
Мавка - істота з давньоукраїнської міфології. Являється душею померлої в лісі чи полі дитини...
Читати
Бабай - нічний дух слов’янської міфології, який викрадає неслухняних дітей. Він зображується як старий дід з довгою бородою та волоссям, кульгавий або з будь-якими іншими вадами...
Читати
Навія (Невея) - шкідлива істота слов'янської міфології, найстарша дочка Мари. Описується як потворна літня жінка з закоченими під лоб очима, яка несамовито регоче...
Читати
Повітруля - дух зі слов’янської міфології. Ще її називають донькою карпатських вітрів...
Читати
Хухи - добрі лісові духи в слов'янській міфології. Ці створіння були схожі на маленьких пухких звіряток, що могли змінювати колір в залежності від середовища...
Читати
Кумельган - злий дух у слов'янській міфології, що частіше всього зустрічається в білоруському фольклорі. Описують його як маленьку істоту ростом з долоню...
Читати
Лісовик - дух зі слов’янської міфології, господар лісу та його охоронець. На вигляд він як старець з бородою та вусами. Волосся і шкіра - сіро-зелені, і чим старший Лісовик, тим зеленішим він стає...
Читати
Блуд в слов’янській міфології - це дух, який збиває зі шляху мандрівників, заважає знайти вірну дорогу, вводить в оману, заводить до пастки, з якої людина не може вибратись, або страшенно виснажує...
Читати
Нічниці - нічні демони у слов’ян. Вони можуть приймати подобу птахів, кажанів, хробаків або жінок з довгим волоссям у чорному вбранні. Вони проникають у будинки вночі і не дають дітям спати...
Читати
Вештиця - демониця в південнослов’янській міфології. Виглядала як стара жінка, згорблена, кудлата, сива, з вусами та зрощеними бровами, довгим носом і волохатими ногами...
Читати
Чугайстер - істота зі слов’янської міфології, котра найчастіше зустрічалася у переказах Української Гуцульщини. Він зображався високим, підстаркуватим, з довгим сивим волоссям та бородою....
Читати
Грозовиця - спокуслива лісова мавка, що з'являється під час грози. Має красиве руде волосся та чорні очі...
Читати
Зозуля - один з найстародавніших персонажів української міфології. ЇЇ вважали ключницею Вирію...
Читати
Слов’янський бестіарій істот та монстрівЧим на справді багата слов’янська міфологія так це своїм бестіарієм. Безліч цікавих істот, духів, міфічних тварин, дійшли до нас дуже з детальними описами, які підтверджуються з багатьох джерел. І це не тому, що про них збереглось багато записів, а завдяки людям, котрі цю інформацію віками бережно передавали з уст в уста. Бо для деяких людей це були не просто казки і забубони, а реальні істоти, котрих боялись та шанували. Є такі люди які вірять в них і по сьогодні. Можливо, не даремно?..
Такі створіння заселяли будь які місця. Могли жити в лісах та полях, в печерах та біля доріг, в річках та хмарах. А скільком духам приписували проживання в звичайних людських будівлях і перелічити тяжко. Скільки ви можете перерахувати? Одного домовика? Ні! Їх значно-значно більше!
Головне, що не всі створіння були лихими і злими. Багато з них жили в мирі з людьми і навіть допомагали їм у деяких справах, оберігали оселю, самих людей, або захищали від інших істот. Майже всі мали чіткий характер і добре описаний зовнішній вигляд, а разом з цим мотивацію. Бо без неї не відчувалися б такими живими і реальними. Це й закарбувало їх в пам’яті на відміну від інших частин слов’янської міфології, котрі не можуть таким похвалитися.
