Мавка - істота з давньоукраїнської міфології

Мавка

Мавка - істота з давньоукраїнської міфології. Являється душею померлої в лісі чи полі дитини. Ще їх називали Навками, а особин чоловічого полу - Нявкунами. Мали невисокий зріст, світле або зелене волосся та біле вбрання. Своєю красою та невинністю могли зачарувати мандрівника, але ніколи не повертались до нього спиною, бо там у них не було шкіри і виднілися нутрощі. Вважалося, що Мавки не залишають слідів, роблять кроки, але землі не торкаються.

Спокуслива Мавка

Ефективними захисними засобами від Мавок були: часник, цибуля, хрін, любисток або полин. Та якщо мавка заманювала чоловіка в ліс, а цього не було при собі, йому потрібно було зняти з себе сорочку й одягнути її навиворіт. Це лякало мавку, й вона тікала.

До людей ставились вороже, могли збити з дороги, втопити, або залоскотати до смерті. Все це через не здатність забути і пробачити свою ранню дитячу смерть. Володіли потаємними знаннями та магією, тому люди ставилися до них шанобливо, особливо під час Зелених свят. Залишали на нивах жертовний хліб і вважали, що вони сприяють урожаю та рятують від лиха. В цьому і вічний український парадокс: з одного боку шанувати і вклонятися, з іншого вважати злом і остерігатися.