Чугайстер - міфічна істота

Чугайстер

Чугайстер - істота зі слов’янської міфології, котра найчастіше зустрічалася у переказах Української Гуцульщини. Він зображався високим, підстаркуватим, з довгим сивим волоссям та бородою. Також його змальовують порослим густою шерстю, яка, немов одяг, захищала від холоду та спеки. Крім того, Чугайстер вважався надзвичайно сильним та швидким. З легкістю він міг вирвати невелике дерево з коренем та жбурнути його якнайдалі.

Загрози людям Гай не ніс, навпаки, вважався їх лісним охоронцем. Захищав лісорубів та пастухів, допомагав заблудлим у лісі знайти шлях додому та навіть обороняв від лісових дів - мавок, блудниць, русалок, бісиць та інших. Коли вгледить таку, що на чоловіка напала, наздожене, спіймає, розірве навпіл та з’їсть.

Чугайстер шалений танцюрист

Чугайстер являвся дуже добродушною та веселою істотою. Любив жартувати, грати на сопілці, танцювати і співати. Міг посидіти з людьми біля багаття та поспілкуватися з ними, як звичайний чоловік. Але інколи не контролював себе, бо його гра і співи були чарівними. Він міг зустріти десь подорожнього, поспілкуватися, а згодом попросити з ним потанцювати. Був же Чугайстер танцюристом шаленим, перетанцювати такого навряд кому вдасться. І якщо людина була хворобливою, то могла не витримати таких диких танців і померти. Але той, хто витримував його шалений ритм, отримував знатну винагороду.

Існує чимало міфів та оповідань про цю надзвичайну істоту. Він часто зустрічається у художній творчості, і через це його образ з роками став розмитий. Важко відділити справжні деталі, в які вірили стародавні слов’яни, від вигадок авторів.

Легенда про виникнення Чугайстра

Однією з найцікавіших є легенда про виникнення Чугайстера. Колись давно він був звичайним чоловіком і жив з людьми, але чимось нашкодив своєму сусіду. Той розлютився на нього і прокляв. Велів забиратися геть в ліс і жити там до кінця віків. З тих пір Чугайстер бродить по лісам і горам, далеко від дому. Приречений вічно блукати на самоті і бути не здатним навіть померти, адже вбити його не може ні людина, ні звір, ні боги.

Гуцули, працюючи в лісі чи на полонині, часто готували йому вечерю та залишали якнайвище. Вважали, що Чугайстер, на відміну від тварин, високий, і без проблем дістане їжу та з’їсть. Тож, коли наступного разу цю їжу не знаходили на тому ж місці, то дуже раділи, адже Чугайстер прийняв їх подарунок, а значить, буде захищати від інших злих істот і можна спокійно, не хвилюючись, спати.

Чугайстер і звірі

Вважається, що Чугайстер розумів мову звірів, розмовляв з ними і ті йому підкорялися. Наприклад, є розповідь про те, як вовки носили цьому старцю воду. Також згадується і здатність перевтілюватись у звірів та ходити в їх подобі. Окрім цього, є повір’я, що Чугайстер прожив довге життя, багато побачив і був майстром у багатьох ремеслах. Навчав людей, а ті, немов магічним чином, ставали умілими учнями. Ще вірили у те, що він міг бачити і передрікати майбутнє.