Слов’янські міфи та легенди, казки
- Головна
- >
- Слов'янська міфологія
- >
- Слов’янські міфи та легенди, казки
Слов’янські міфи та легенди, казкиСлов’янські міфи та легенди включають в себе міфологічні уявлення древніх слов’ян про навколишній світ та його створення. Вони датуються з початку появи слов’ян і до І тисячоліття нашої ери коли на заміну язичництва прийшло християнство. На сьогоднішній день збереглися здебільшого повір’я, перекази, обряди та святкові ритуали.
Окрема інформація черпалася з літописів, котрі писалися священнослужителями та ченцями. Інша від мандрівників в їх хроніках і творчості, котрі торкалися слов’янських народів та описували їх життя, побут, народну творчість та вірування. До нас дійшли записи від грецьких, німецьких, візантійських та арабських письменників. Цінність таких знахідок неоціненна. Бо з приходом християнства усі записи про язичництво знищили, а саму віру заборонили.
Проте багато ритуалів, обрядів та свят все ж таки вижили. Вони змінили свою назву, змінили богів на святих, але сенс і відлуння ритуалів залишилось тим же. Яркий представник - свято бога Купала, під час літнього сонцестояння. Воно перетворилося в день Івана Хрестителя, але в народі його до цих пір кличуть Іваном Купалом.
Так міфи через тяжкий шлях переказів і забуття дійшли до сьогодення. Зараз їх легко зберегти і вони вже нікуди не дінуться. Але дійшло насправді дуже мало з того що було. По багатьох знахідках вчені до цих пір сперечаються, бо тяжко відрізнити реальні міфи від тих, котрі придумали вже відносно не давно і ті не відносять до реальної спадщини. Та не зважаючи на це, не будем забувати про вцілілі і передамо ці безцінні знання наступним поколінням.
