Легенди озера Синевир
- Головна
- >
- Слов'янська міфологія
- >
- Слов’янські міфи та легенди, казки
- >
- Легенди озера Синевир

Озеро Синевир — одна з найдавніших природних водойм України. Його ще називають Оком моря або Перлиною Карпат. Той, хто побачить це озеро вперше, буде вражений не тільки красою, а й легендами, якими оповита таємниця його виникнення.

Одна з таких легенд розповідає про болото Мочар та богатирів, які розводили худобу й полювали в карпатських лісах. Невідома нечиста сила наслала на них прокляття. Вижив лише один, якого звали Синевир. Богатир повернувся додому, але й там його спіткало горе. Єдину дочку погубило болото Мочар. Богатир страшенно розлютився і почав трощити все навколо. Кидав кам’яні брили в болото, аж одна з них пробила струмок, з якого врешті з’явилося красиве та чисте озеро. Це озеро й назвали на честь нещасного богатиря — Синевира.

Інша й більш поширена легенда розповідає про заможного графа та його красуню доньку Синь. Це ім’я дала їй матір за прекрасні сині очі. Якось, оглядаючи володіння, дівчина залишила батька і пішла туди, куди її манила за собою чарівна музика сопілки. Музи́кою виявився молодий пастух Вир. Дівчина та хлопець з першого погляду закохалися одне в одного. Але їхнє щастя тривало недовго.

Батько дізнався про закоханих і, не змирившись з тим, що його єдина донька покохала звичайного пастуха, велів скинути на того кам’яну брилу. Синь дізналася про цю трагедію, кинулася до каменя, обіймаючи його. Дівчина так довго страждала і плакала на тому місці, що з її сліз з’явилося озеро та оточило кам’яну брилу з усіх боків, утворивши посередині острів. Вода в озері й досі чиста, немов сльози закоханої, і синя, немов нічне небо. А назвали це озеро на честь нещасних закоханих — Синевир.