Рагнарок: Скандинавський кінець світу та новий початок

Рагнарок — це не просто кінець світу, а й новий початок. Та знаєте, хто переживе його? Дочекайтесь фіналу.

Хто головний у цій історії?

У центрі Рагнароку немає одного героя — це доля самих богів. Тут виступають Одін, Тор, Локі, Фенрір, Йормунґандр та інші. Це історія про вселенський кінець, провіщений ще в найдавніші часи. Події Рагнароку описані у «Старшій Едді» (особливо у поемі «Пророцтво вельви») та «Молодшій Едді» Сноррі Стурлусона. Всі вони підкоряються одному: незворотній долі.

Передвісники катастрофи

Початок кінця — не битва. Це ланцюг ознак. Поема «Вьольуспа» описує, як світ почне згасати. З’являться три жорстокі зими поспіль, відомі як Фімбулвінтер. Сонце і місяць буде проковтнуто вовками Сколлем і Хаті. Зникне межа між світом людей і світами богів та велетнів.

Брат піде на брата, і навіть діти забудуть повагу до батьків. Соціальний лад зруйнується, і в хаосі з’являться істоти, які довго чекали свого часу.

Цей час — початок Рагнароку.

Вивільнення чудовиськ

Коли світ похитнеться, чудовиська, яких колись ізолювали, знову увійдуть у гру.

• Фенрір, вовк, що ріс у Асгарді, але був скутий пута́ми Ґлейпнір, розірве свої кайдани.
• Йормунґандр, змій, що обвиває землю, вирине з океану, спричинивши великі повені.
• Гель, повелителька мертвих, випустить свою армію з Ніфльгейму.

І найголовніше — Локі, сам зрадник, розірве свої пута і очолить армію велетнів, мерців та чудовиськ. Його корабель Наґльфар, зроблений зі шкіри мертвих, вирине на хвилях.

Але це ще не битва. Це — марш до неї.

Боги проти чудовиськ

Починається велика битва на рівнині Вігрід. Всі сили світу — і добрі, і злі — зійдуться.

Одін, батько богів, виступає на чолі асів. Він веде ейнгеріїв — воїнів, що полягли у бою та потрапили до Вальгалли. Поруч із ним його син Тюр, бог війни, та Фрейр, бог родючості, озброєний мечем, якого колись віддав за любов.

Одін зустрічається з Фенріром — і гине. Його пожирає вовк. Синам залишається помститися.

Відар, син Одіна, у товстому черевику з уламків усіх шкіряних ременів, наступає вовкові на пащу і розриває її.

Тор веде битву з Йормунґандром. Вони вбивають одне одного: Тор розтрощує змія молотом Мьйольнір, але робить дев’ять кроків — і падає мертвий від отрути.

Хеймдалль — сторож богів, зустрічає Локі. Вони вбивають один одного.

Це не тріумф. Це — взаємознищення.

Кінець світу

Після бою світ охоплює вогонь. Сурт, вогняний велетень з Муспельгейму, підпалює світ своїм палаючим мечем. Дерева, храми, гори — все поглинає полум’я. Земля розколюється, тоне в морі.

Але навіть тут у міфі є баланс: знищення — це також очищення.

Відродження

І ось — тиша. Земля виринає знову з океану, зелена і плодюча.

Бог Бальдр, вбитий Локі до Рагнароку, повертається з царства мертвих разом зі своїм братом Хьодром. Вони правитимуть у новому світі. Решта асів мертва.

Сини Одіна — Відар і Валі, сини Тора — Моді і Магні, знайдуть молот Мьйольнір і продовжать спадок.

Згідно «Вьольуспи», навіть буде знайдено золоті шахи, якими грали давні боги. Це знак, що нова епоха почалась.

А серед людей — двоє вижили: Лів і Лівтрасір. Вони сховалися в лісі Годмімір і дадуть початок новому людству.

Завершення: доля неминуча, але не марна

Рагнарок — це не просто апокаліпсис. Це стародавнє уявлення про те, що навіть наймогутніші не вічні. Боги — не поза межами долі. І хоча вони борються до кінця, навіть вони не уникнуть пророцтва.

Символом Рагнароку є не меч чи вовк, а саме цикл — загибель і відродження. Це подія, де розкривається вся міфологічна система Скандинавії: богам, як і людям, притаманні слабкість і велич одночасно.

У сучасній культурі Рагнарок часто спрощують до «кінця світу», але в оригінальних джерелах це — точка переходу.