Легенда про Лукрецію: жінка, що змінила Рим

Історія однієї жінки, що призвела до падіння цілого царство. А от що сталося далі…

Легенда про Лукрецію походить із давньоримської традиції та описана римськими істориками, зокрема Титом Лівієм у праці Ab urbe condita. Це історія, що розгортається в VI столітті до нашої ери, в часи Римського царства. Вона оповідає про трагічну долю доброчесної Лукреції та події, які спричинили падіння монархії в Римі.

Легенда про Лукрецію

Рим під владою Тарквінія Гордого

На порозі падіння Римського царства стоїть фігура останнього царя — Луція Тарквінія Гордого. Він узяв владу силою, усунувши попередника Сервія Тулія, і правив із жорстокістю, що викликала загальну ненависть. Народ потерпав від його свавілля, а патриції мовчки терпіли, бо страх паралізував волю.

Саме в цей період Рим вів війну з грецьким містом Ардея. Під час облоги сини та наближені Тарквінія нудьгували в таборі та почали сперечатися про доброчесність своїх дружин. Один із них, Коллатін, похвалився, що його дружина Лукреція — зразок цнотливості. Молоді чоловіки вирішили навідатися до своїх жінок несподівано, щоби переконатися в цьому.

Лукреція

Доказ цнотливості Лукреції

Вночі вони вирушили до Риму. Жінки інших молодиків веселились, пили вино й розважалися, поки їхні чоловіки на війні. Але коли вони дісталися до маєтку Лукреції в Коллації, застали її саму: вона пряла вовну разом зі своїми служницями. Це справило враження навіть на цинічного сина царя, Секстуса Тарквінія.

Цей момент мав би стати кінцем суперечки, але для Секстуса — це стало початком одержимості. Він не зміг забути Лукрецію. Задля задоволення своєї похоті він задумав жорстокий і підступний злочин.

Злочин, який змінив хід історії

Через кілька днів Секстус з’явився в домі Коллатіна як гість. Йому надали притулок, бо такого вимагає закон гостинності. Проте вночі, коли всі спали, він увірвався до покоїв Лукреції, приставив меч до її горла й погрожував не лише вбивством, а й зганьбленням її честі після смерті: він обіцяв убити її разом із рабом і сказати, що їх спіймали на зраді.

Змучена страхом і безвихіддю, Лукреція підкорилась. Але вранці, залишившись сама, вона негайно послала за чоловіком Коллатіном і його другом, відомим республіканцем Луцієм Юнієм Брутом.

Самогубство Лукреції

Коли ті прибули, Лукреція розповіла все до останнього слова. Вона вимагала помсти — не для себе, бо не вважала себе винною, — а для Риму, честь якого було осквернено. Після цього вона дістала схований кинджал і вбила себе на очах у чоловіка та Брута.

Цей акт потряс всіх присутніх. Брут, який досі удавав дурника, аби не викликати підозри Тарквінія, раптом перетворився на справжнього лідера. Він підняв заколот, показав тіло Лукреції народові й виголосив палку промову проти царського деспотизму.

Повалення монархії

Розгнівана юрба об’єдналася під гаслом справедливості. Почалося повстання. В той час Тарквіній ще був у поході, тому змова мала шанс на успіх. Сенат і народ підтримали Брута. Царська родина втекла з міста, і влада Тарквінія була скинута.

У 509 році до нашої ери Рим став республікою. Було створено нову форму правління з двома консулами замість царя — і першими консулами стали Луцій Юній Брут і сам Коллатін, чоловік Лукреції.

Легенда про Лукрецію

Легенда про Лукрецію стала ключовим елементом римської національної самосвідомості. Вона уособлює чесноти, які цінували римляни: цнотливість, честь, жертовність заради суспільного блага. Історики, як-от Тит Лівій та Діонісій Галікарнаський, описували ці події не лише як факт минулого, а як моральний урок.

Лукреція не просто постраждала — вона змінила хід історії. Її смерть стала іскрою, яка запалила полум’я свободи. І донині її ім’я живе в історії як символ початку Римської республіки — епохи, що формувала основи державного управління на століття вперед.