Велес — слов’янський бог худоби, магії, підземного світу та переходів

Велес (або Волос) — один з найголовніших давньословʼянських богів. Він є покровителем худоби, багатства, переходу між світами, творчості та магії. Неоязичники часто зображають Велеса з рогами або ж поряд з білим биком.

Культ Велеса підтверджений реальними історичними документами, як-от згадки в «Повісті временних літ», та в договорах Русі з Візантією за 907–971 роки: в цих угодах руські князі та дружинники клялися перед богами. А в договорах за підписом князя Олега та князя Ігоря згадано саме Перуна та Волоса. Волоса там зазначено як «бога скоту», що підтверджує його звʼязок із худобою та багатством: «Отож цесар Леон з Олександром мир оба вчинили з Олегом, згодившись на данину і присягнувши межи собою. Цілувавши самі хреста, Олега і мужі його водили вони до присяги по руському закону. Клялися ті оружжям своїм, і Перуном, богом своїм, і Волосом, богом скоту. І утвердили вони мир» (Цитований фрагмент стосується договору князя Олега з Візантією 907 року). Через часті згадки Велеса у клятвах деякі дослідники та неоязичники вважають його свідком присяг.

Велес (або Волос)

Перун і Велес

Опис Велеса потребує ґрунтовного пояснення, адже іноді складно уявити, як один бог може охопити стільки функцій.

Один з найважливіших обовʼязків Велеса — стримувати хаос (що може прийти з Наві), тож його протиставляють Перуну. Проте вони не вороги, а лише взаємоповʼязані протилежності: в той час як Перун сіє хаос, Велес тримає порядок, доповнює Перуна, показуючи, що світ існує не лише в чорно-білих категоріях, а в глибоких напівтонах. Деякі дослідники навіть проводять паралель Велеса з Локі, який теж тримав баланс між хаосом і порядком.

Ще протистояння Велеса та Перуна повʼязують зі змінами сезону, де Велес панує з вересня до березня, а Перун з березня до вересня. Ці періоди панування богів відображають річний цикл Сонця: від березня Сонце підіймається вище, дні стають довшими, природа пробуджується, що символізує період панування Перуна; від вересня Сонце опускається нижче, дні коротшають, час збирати врожай, що символізує прихід господарювання Велеса.

Перун і Велес

Велеса вважають богом, який стоїть на межі світів, хранителем кордонів між Явʼю (світ живих), Навʼю (світ мертвих) та Правʼю (світ богів). Його називають межею між світами, що не дозволяє їм зруйнувати одне одного: хаосу не дає поглинути порядок, а світлу не дає знищити темряву. Його сприймають як бога, що випробовує богів і людей, кидає виклики, але не щоб руйнувати, а щоб перевірити силу й мудрість.

Велес бог-хранитель

Пастух душ

Також бог-хранитель виступає «пастухом душ», мостом через усі три світи: він веде душі мертвих із Яві у Навь. Литовською Velis означає «дух, привид», а Vele — «душа померлого», що теж натякає на звʼязок Велеса з духами. До речі, в литовців досі є традиційний поминальний день Velines (2 листопада), що має глибоке язичницьке коріння.

Рідновіри вважають Велеса ще й «богом переходів»: окрім переходу між світами, є зміни сезонів, перехід від дитинства в доросле життя і смерть, та навіть подорожі, де Велес стає провідником. Він охороняє торговців, супроводжує тих, хто шукає духовного прозріння й допомагає тим, хто стоїть на роздоріжжі, даючи людині свободу обирати і діяти самостійно. Символ Велеса, що схожий на тризуб, вважають символом не лише трьох світів, а й роздоріжжя та вибору шляху.

Покровителем поетів, музикантів та магів

Велес — це унікальний бог, що поза всім іншим уособлює відображення світу, знань та світла, як Місяць відображає світло Сонця. Саме через це його вважають покровителем поетів, музикантів та магів, які відображають світ у своїй творчості. У «Слові о полку Ігоревім» Велес фігурує як покровитель співців та віщунів.

Образ Велеса глибоко закріпився в народній свідомості. Після приходу християнства на наші землі церква пропагувала демонічний характер Велеса: у чехів Velis набув значення «нечистої сили», а згодом культ Велеса злився з культом святого Власія, якого також вважали покровителем худоби.

Після приходу християнства

Окрім того, варто згадати «Книгу Велеса» — текст нібито виявили 1919 року, проте оригінал загубився під час Другої світової війни. Книга викликає сумніви, насамперед через відсутність оригінальних дощечок.

Лінгвісти дослідили текст і відзначають, що мова, використана в текстах, є штучною сумішшю сучасних словʼянських мов з вигаданими формами, які не відповідають жодному відомому давньословʼянському діалекту. Вчені вважають книгу підробкою, хоча рідновіри кажуть, що тексти правдиві, й часто посилаються на «Велесову книгу», як і деякі етнографи.

Велес

Тож Велес — багатогранний бог, який поєднує в собі функції покровителя матеріального достатку, мистецтв, духовних практик та зв’язку з потойбічним світом.