Ромул і Рем — міф про братів, що заснували Рим і стали символом величі

Вовчиця, імперія та братовбивство! А наприкінці ви дізнаєтесь, чому Ромул зник, а не помер...

Легенда про Ромула і Рема

Міф про Ромула і Рема виник у римській традиції ще в період становлення Римської республіки. Він описаний у творах Лівія, Плутарха та Діонісія Галікарнаського. Це історія про двох братів-близнюків, синів Марса, які, виросли серед пастухів, заснували Рим — одне з найбільших міст античного світу. Їхня історія — про боротьбу за владу, вірність, суперництво та початки римської цивілізації.

Божество й царський рід: походження братів

За переказами, у місті Альба-Лонга правив цар Нумітор — нащадок легендарного троянця Енея. Але його брат Амулий скинув його з трону та змусив дочку Нумітора, Рею Сильвію, стати весталкою — жрицею богині Вести. Весталки давали обітницю цнотливості, але Рея завагітніла.

Вона стверджувала, що батьком дітей є сам Марс, бог війни. Амулий, дізнавшись про близнюків, наказав викинути їх у річку Тибр. Але ріка саме вийшла з берегів, і кошик із немовлятами прибило до берега, де їх — за легендою — вигодувала вовчиця.

Цей образ — вовчиця, що годує двох хлопчиків — став символом Риму на віки.

Виховання пастухом і дитинство в дикій природі

Після того, як вовчиця годувала дітей, їх знайшов пастух на ім’я Фаустул. Разом із дружиною Ларентією вони виховали Ромула і Рема, не розкриваючи їм їхнє справжнє походження.

Хлопці виросли вільними, дужими, навченими полюванню, боротьбі й лідерству. Вони швидко стали лідерами серед інших пастухів, а згодом — ватажками протистояння проти несправедливості Амулія.

Вони не знали, ким були насправді. Але доля вже готувала їм місце серед найважливіших фігур в історії Риму.

Повернення до Альба-Лонги: відновлення справедливості

У дорослому віці Рем потрапив у полон і був приведений до царя Амулія. Тим часом Ромул, дізнавшись про це, вирушив визволяти брата. У цьому процесі відкрилася істина: Фаустул зізнався, що брати — сини Реї Сильвії.

Разом із дідом Нумітором Ромул і Рем підняли повстання, вбили Амулія та відновили законне царювання Нумітора. Але самі брати не захотіли залишатися в Альба-Лонзі — вони прагнули заснувати нове місто, з новою долею.

Саме тоді вони вирушили до місця, де їх знайшла вовчиця — біля пагорба Палатин.

Суперечка про місто та передвісники долі

Брати погодилися заснувати місто, але між ними виникла суперечка: хто буде його правителем і на якому пагорбі будувати — на Авентині чи Палатині.

Щоб вирішити це, вони вдалися до авгурії — стародавнього римського обряду ворожіння за польотом птахів. Рем перший побачив шістьох птахів, але Ромул — дванадцять. Почалася суперечка: хто важливіший — той, хто побачив першим, чи той, хто побачив більше?

Ця суперечка стала фатальною.

Братовбивство: смерть Рема

Ромул, вважаючи себе обраним, почав зводити стіни нового міста. Коли Рем, висміюючи брата, перестрибнув ці стіни, Ромул його вбив. За Лівієм, він вимовив слова:

«Так загине кожен, хто спробує переступити мури мого міста!»

Цей акт став символом жертовності й непорушності держави. Ромул не радів перемозі. Але його воля стала законом. Він продовжив будівництво й дав місту ім’я Рим, на честь себе.

Правління Ромула: перший цар Риму

Після заснування міста Ромул став його першим царем. Він створив Сенат, розділив населення на патриціїв і плебеїв, дав притулок вигнанцям, злочинцям, рабам — усім, хто шукав нове життя.

Щоби здобути дружин для мешканців міста, Ромул організував Свято Консуалій і викрав сабінянських жінок — подію, відому як викрадення сабінянок. Це спричинило війну, але зрештою сабіняни об’єдналися з римлянами, і місто зміцнилося.

Ромул правив з волею й силою, але й із жорсткістю. Він залишив Риму закони, армію, адміністрацію — основу, що пережила століття.

Зникнення Ромула: не смерть, а обожествлення

За переказами, в один із днів, коли Ромул оглядав військо, раптово з неба зійшла буря. Коли вона вщухла — царя вже не було. Римляни вважали, що він був забраний богами.

З’явився чоловік на ім’я Прокул Юлій, який заявив, що бачив Ромула в небі. Той сказав:

«Я — бог Квірін, і віднині буду охороняти Рим зверху!»

Так Ромул став не просто першим царем, а божеством-захисником міста. Історія завершилась не смертю, а переходом у вічність.

Міф про Ромула і Рема — не лише про двох братів, а про заснування ідеї Риму: величі, жертовності, порядку й божественного покликання. Цей міф формував самосвідомість римлян, обґрунтовував владу, структуру суспільства і навіть військову експансію.

Зображення вовчиці, що годує братів, стало символом Риму в мистецтві, архітектурі, монетах, печатках. Воно досі прикрашає Капітолійський пагорб у Римі. Цей міф продовжує жити, бо він не про минуле — а про ідею, що пережила час.