Римська міфологія

Перейти в розділ Римські міфи та легенди

Римські міфи та легенди

Перейти в розділ Римський пантеон богів

Римський пантеон богів

Перейти в розділ Римський бестіарій істот та монстрів

Римський бестіарій істот

Перейти в розділ Римські ритуали, свята та інше

Римські ритуали та свята

Римська міфологія

Римська міфологія ще одна визначна культурна спадщина, котра дійшла до нас від стародавніх римлян. Вони залишили нам чимало міфів та легенд. Змальовували в них своє бачення світу та богів які їх оточували.

Римська міфологія багато чого перейняла від грецької. Але одразу слід виділити скупість з якою римляни описували свої богів. У них не було таких тісних родових зв’язків між собою, та й сам опис богів був здебільшого абстрактний. Деякі навіть імен не мали, тільки прізвиська. З іншого богу їх міфи мали конкретний час і місце дійства. Прив’язувались до власної історії. Завдяки цьому здавалося, що це зовсім не вигадка, а реальні життєві події.

Самими поширеними були боги покровителі. Вони могли відповідати за звичайні види людської діяльності - оранку, сівбу то що. Деякі, навіть, визначали особисті почуття, думки та визначні події в житті кожної людини. Наприклад пологи, перші кроки немовля, вірність, страх та радощі.

Особливий підхід мали до днів тижня. Кожен день відповідав конкретному богу покровителю. А кожну людину на протязі усього життя вела індивідуальна богиня долі - Фортуна.

Культ мертвих не зостався без уваги. Він відігравав важливу роль у житті. Померлі предки шанувалися і вважалося, що стають добрими духами - манами. Але їх могли роздратувати нащадки, від чого вони перетворювались на злих лемурів.

У основі римлян лежала міфологія етрусків. Вони в I тис. до н. е. мешкали на північному заході Апеннінського півострова. Вважали землю колообразною. Під нею знаходився підземний світ, а зверху нависає небесний купол. Він вважався місцем проживання богів і розділений на чотири частини. Були впевнені, що імен у богів багато і ті не відомі людям. Головними і рівноправними вбачали дванадцять богів. Але головним вважали Тінія - бога неба і світила. Основною його силою стали блискавки. Як ви вже зрозуміли, деякі боги під копірку запозичались від греків. Вплив такого розвинутого сусіда не проходив мимо, але все ж таки римлянам не вдалося зробити своїх богів достатньо живими і реалістичними.

Треба виділити головну рису римської міфології вона не була зав’язана на індивіді, а навпаки на колективізмі. Їх релігія зародилася в общинному ладі і серед інших подібних стала найвиразнішим представником. Культ релігії установлювався царями та жерцями. Котрі могли задавати окремим сім’ям і родам персональних божеств. Вони утворювали фамільний культ і повинні були беззаперечно з ним погоджуватись.

В результаті рабовласницький лад підштовхнув до серйозних змін в суспільстві древніх римлян. Такий спосіб життя не міг існувати вічно. Прогрес рухався і потребував змін. Так з закінченням рабовласництва, закінчилась і політеїстична релігія, що змінилася на християнство.