Брауні - домашні духи-помічники

Банші - дух в ірландській міфології та передвісниця смерті. З’являлася вона вночі біля будинків людей, котрі скоро повинні померти. Стояла або сиділа неподалік і видавала звуки, схожі на стогін, плач, виття або завивання бурі. Мала вигляд жінки похилого віку, рідше - молодої, з блідою шкірою та довгим рудим, сивим або світлим волоссям. Вдягнута була зазвичай у довгу сукню до п’ят, переважно білого або світлого кольору.

Є багато версій виникнення Банші. Одна з них стверджує, що цими духами або привидами ставали плакальниці, які за життя не достатньо оплакували померлих. Друга - що вони надприродні істоти, котрі мешкають на пагорбах та відлюдних місцях, і нащадки богів. Третя - що це невпокоєнні душі предків, які приходять тільки до своїх родичів перед їх невідворотною смертю. В підтвердження останньої версії навіть є багато розповідей про гельські гірські народи, які вірили у персональних Банші своїх кланів. Нібито місцеві воїни перед смертю чули плач Банші, раділи цьому і відчували гордість, бо усвідомлювали, що вони - чистокровного походження.

Окрім звичайного образу примарного духу, Банші могла повставати у вигляді жінки з червоними очима, що пере кривавий одяг чи нутрощі. А той, хто її помічав, міг впізнати в її руках власний одяг. Ще її могли змальовувати з гребінцем, яким вона розчісує своє волосся або просто тримає у руках.

У Банші є ще багато інших імен, бо в різних регіонах її називали по-різному, в деяких - локальними або навіть персональними іменами. Серед імен цього духу можна зустріти такі, як Бенші, Плакальниця, Праля, Бадб, Бошента, Байб, Бау чи Боу та інші. Взагалі саме слово складається з двох частин: bean — жінка, і sí — ші, що дослівно переводиться як "жінка з сидів", тобто "жінка з потойбічного світу".

Існує думка, яка поширювалася у творах XIX і початку XX століть, що вони мають відношення до фейрі. Але у ірландських традиціях феї ведуть колективний і суспільний спосіб життя, схожий на людський, і тісно пов’язаний з людським. Банші ж - самотні, і єдине, що їх пов’язує з людським життям, - смерть. Ще у заперечення цьому є приклади переказів, у яких вони змальовувались феями, але в оригіналі це не вказувалось.

Серед чисельних легенд, в яких з’являються Банші, можна виділити декілька, які максимально точно описують цього духа і його характер взаємодії з людьми. Перша легенда розповідає про жінку, яка вночі помітила за вікном на кам’яному виступі постать з довгим рудим волоссям, що неначе палало. Постать була одягнута у білу сукню та мала мертвотно-бліду шкіру. Банші щось наспівувала, після чого раптово зникла, а вранці жінка дізналася, що в неї помер брат.

Інша історія розповідає про фермера, що випадково зустрів Банші на мосту. Та сумно сиділа і хмикала в образі старої жінки з довгим рудим волоссям з багряним відливом. Чоловік підійшов до неї і привітався, але коли та повернулася до нього, він побачив її бліде, неначе смерть, лице та страшенно злякався. Істота випрямилась і стала втричі вищою за людину, потім зробила крок з мосту і кинулась в воду, зникаючи. На ранок чоловік дізнався про смерть сусіда, який був останнім у старовинному роді.

В сучасних творах вони теж широко згадуються. Їх роблять більш активними і агресивними всупереч їх справжньому сталому образу. Інколи їм приписують голосний і оглушливий крик, який тяжко стерпіти і який може довести до божевілля. Але цей образ не відповідає дійсності. Банші - це духи, які лише спостерігають, і, будучи осторонь, пасивно чекають на неминучу долю обранця смерті. Вони не були і не будуть причиною цієї смерті, а навіки залишатимуться лише її передвісником.