Кельтська міфологія

Перейти в розділ Кельтські міфи та легенди

Кельтські міфи та легенди

Перейти в розділ Кельтський пантеон богів

Кельтський пантеон богів

Перейти в розділ Кельтський бестіарій істот та монстрів

Кельтський бестіарій істот

Перейти в розділ Кельтські ритуали, свята та інше

Кельтські ритуали та свята

Кельтська міфологія

Кельтська міфологія зародилася на островах Британії та західній Європі. Збереглась до наших часів дуже погано. Мова взагалі була втрачена, а від обрядів дійшли лише скупі факти та деталі. Найдавніші описи це реконструкції грецьких та римських письменників основані на очевидцях і звичайних переказах.

Кельтська релігія повністю сформувалась ще в VI ст. до н.е., вона сягає неоліту. Деякі традиції і обряди навіть перейняли християни. Наприклад кельти практикували посвячення через занурення в казані, яке можливо стало основою для християнського хрещення.

Роблячи висновок з записів та зображень римських письменників, стає зрозумілим, що кельти мали багату кількість богів. Вони пересікаються у різних племенах і підкреслюють тісні міжплемінні відносини, навіть між Галлією та Британією. Мали здебільшого тотемне походження і поділялися на різного роду культи. Мисливський, скотарський, землеробський то що. Тварин теж почитали як в древньому Єгипті і наділяли своїх богів їх рисам і вигляду. Не забували й про сили природи та пори року. Це виливалося в релігійних святах та обрядах, які проводили під час святкування. Одним із самих важливих свят був Самаїн, святкування кінця року, котре припадало на 31 грудня. Нічого не нагадує?

Свята обов’язково були пов’язані з культом предків. Відбувалися на курганах чи біля каменів, котрі вважалися вмістилищем для душ померлих героїв. Під час свят відбувалися поховання. Перше, одразу після смерті, являлося тимчасовим. Друге вже проходило колективно для небіжчиків усього клану чи племені. Під час другого душа відділялася від тіла й переносилась у країну Аваллон. Там душа будячи безсмертною чекала на реінкарнацію.

Кельтська культура положила основу для європейської цивілізації. Особливо це просліджується в лицарській літературі. Чого тільки коштують тисячі різних посилань на короля Артура і його лицарів. А інші твори про смарагдову чашу Грааля з кельтського міфу про Персіваля, Трістан та Ізольда, “король Лір” Шекспіра, “Чистилище святого Патріка” та інші. Вся ця спадщина могла бути більшою і ще цікавішою, якби дійшла до нас в більшому обсязі.