Грецька міфологія
- Головна
- >
- Грецька міфологія
Грецька міфологія результат розвитку однієї з найдавніших цивілізацій світу. ЇЇ ще по праву називають колискою західної цивілізації. В давньогрецьких міфах та легендах відстежується розвиток тогочасного суспільства, ставлення до навколишнього світу та природи, а головне можна прослідити як цінилися на той час знання та мистецтво. Там зародилася основа для більшості сучасних наук - логіка, риторика, математика, теологія і навіть космологія. Це лише мала частина спадщини яку залишили наступним покоління древні греки.
Головною особливістю міфології греків являлося наділення душею явищ природи. Далі ці явища пов’язували з богами, яким придавали людську подобу. Усе навколишнє середовище на їх думку було заселене божествами. Ліси, ставки, небо, море то що.
З розвитком грецької цивілізації розвивалися і їх боги. Ставали більш живими, благородними та поважними. Їх взаємодія зі світом і людьми передавалась в міфах та легендах. Інколи вони були добрими і чемними, інколи злими та суровими, але таким чином людям показували різницю між добром і злом. І тим що все в цьому світі зв’язане і має наслідки та причину.
Спочатку боги були розрізненні. Але з появою олімпійців все заграло новими барвами. Основний пантеон богів закріпився і дійшов до нас дуже детально описаний. Проте не зважаючи на це, окрім офіційної релігії серед населення існувала і прихована. Вона жила серед нижчих верств на основі забобонів догомерівських часів. Там оспівувались зовсім інші не популярні широкою масою боги і обряди. Які існували паралельно, але на жаль згадки про це майже не дійшли до наших часів.
В цілому еволюцію давньогрецької міфології розділяють на три періоди. Перший - період хтонічних божеств. Тобто земля (хтон) виступала як всемогутня істота, що все породжує й підтримує. І все що виходило з землі, навіть каміння, мало божественний символ. Окрім богів вірили також в демонів і чудовиськ, яким надавали божественну силу. Цей період збігався з періодом матріархату і земля як мати всього особливо цінувалась. Боги ж сприймалися як байдужі, небезпечні, відчужені та могутні створіння.
Другий період - класичний олімпійський. Наступив патріархат, а з ним змінилося ставлення до релігії. Богів бездушних сил змінили заступники окремих груп населення і надали їм людський вигляд. Цей період навіть починається з описів перемоги новими богами попередніх богів і чудовиськ. Так олімпійський пантеон закріпився у суспільстві у вірі про те що нові боги тепер не стоять осторонь, а допомагають людям. Верховодив і тріумфував в цей період Зевс. Як наймогутніший та сильний володар.
Третій період - пізній героїчний. Греція як держава розвивалась, а відносини в суспільстві ускладнювались. Навколо панувало зло і жорстокість, котрі доходили до абсурду. Міфологія передавала стан людей які розчаровувались в богах і звинувачували їх у байдужості, а інколи в надмірній жорстокості і егоїзмі. Центр уваги перенісся на героїв. Інколи це були напів боги, інколи звичайні люди. Вони кидали виклик не тільки монстрам, а й самим богам. Втілювали потребу людей, мати захисників, котрі за них здолають навіть богів. Цей період проіснував до початку походів Александра Македонського.
Грецька міфологія дуже різноманітна і багатогранна. Вивчається і по сьогодні. Спробуйте поринути в неї з голово в наших наступних статтях!