Книга мертвих: Давньоєгипетський Путівник у Потойбіччя

Чи знали ви, що давні єгиптяни вірили: правильне слово після смерті — ключ до вічного життя?

«Книга мертвих» — це збірка магічних текстів і заклинань, створена в Давньому Єгипті для супроводу душі померлого в потойбічному світі. Вона виникла приблизно в середині II тисячоліття до н.е. і використовувалась до I століття до н.е. Її мета — забезпечити безпечний перехід душі через підземний світ до вічного життя серед богів.

Походження та виготовлення

«Книга мертвих» не була створена миттєво. Вона є результатом еволюції поховальних текстів, що почалася з «Пірамідних текстів» Стародавнього царства (близько 2400 р. до н.е.), які були доступні лише фараонам. У Середньому царстві з'явилися «Тексти саркофагів», що поширилися серед знаті. Зрештою, в Новому царстві (близько 1550 р. до н.е.) виникла «Книга мертвих», доступна тим, хто міг дозволити собі її виготовлення. Ці тексти писалися на папірусах, стінах гробниць, муміях і навіть на предметах поховального інвентарю.

Структура та зміст

«Книга мертвих» складається з приблизно 192 заклинань, які не мали фіксованого порядку. Кожен примірник був унікальним, адаптованим до потреб покійного. Заклинання охоплюють різні аспекти: від захисту в потойбічному світі до надання знань і сили для подолання перешкод. Деякі з них спрямовані на забезпечення фізичної цілісності тіла, інші — на збереження душі та її аспектів, таких як ба (душа) і ка (життєва сила).

Подорож через Дуат

Після смерті душа вирушала в подорож через Дуат — підземний світ, населений богами, демонічними істотами та небезпеками. На цьому шляху покійний мав пройти через ворота, що охоронялися жахливими істотами та відповісти на їхні запитання. Важливою частиною цієї подорожі було знання імен богів і правильне вимовлення заклинань, що забезпечувало безпечний прохід.

Суд Осіріса: Зважування серця

Кульмінацією подорожі був суд Осіріса. Душа покійного ставала перед 42 суддями і виголошувала «Негативне сповідання» — перелік гріхів, яких вона не вчинила. Після цього Анубіс зважував серце покійного на терезах проти пера Маат — символу істини. Якщо серце було легше або рівне перу, душа отримувала вічне життя. Якщо важче — її пожирала Амміт, і вона зникала назавжди.

Значення імені та магії

У давньоєгипетській культурі ім'я мало величезне значення. Знання імен богів, демонів і навіть частин тіла було необхідним для захисту та успішного проходження через Дуат. Магія (хека) була невід'ємною частиною релігійного життя, і «Книга мертвих» слугувала інструментом для її застосування.

Виготовлення та використання

Створення «Книги мертвих» було дорогим процесом. Скрипти виготовляли папіруси з ілюстраціями та текстами, залишаючи місця для імені покійного. Деякі версії були розкішно оформлені, інші — простішими. Ці тексти клали в гробниці, обгортали навколо мумій або наносили на предмети поховального інвентарю.

«Книга мертвих» є свідченням глибокої віри давніх єгиптян у загробне життя та важливості підготовки до нього. Її текст не лише релігійний документ, але й культурний артефакт, що розкриває світогляд, моральні цінності та уявлення про смерть і вічність. Сьогодні «Книга мертвих» вивчається вченими, експонується в музеях і продовжує надихати мистецтво та літературу.