Ісіда — давньоєгипетська богиня магії, материнства та царської влади

Її обожнювали фараони, шанували чаклуни й просили захисту прості люди. А в кінці — факт, який може здивувати навіть знавців єгипетських міфів…

Ісіда — давньоєгипетська богиня магії, материнства й царської влади. Донька бога землі Геба і богині неба Нут, сестра і дружина Осіріса. Її ім’я означає «Трон» — і це не випадково: вона стоїть у самому центрі божественної влади.

Народження серед богів і поява у світі людей

Ісіда з’явилася на світ як одна з п’яти дітей, народжених у святі дні поза межами календаря — разом із Осірісом, Сетом, Нефтідою та Гором-старшим. Це діти Геба і Нут, які, за наказом Ра, не мали народжувати в межах року. Але бог Тот виграв світло від Місяця у гральній партії й створив додаткові дні, щоб Нут могла народити.

З самого початку Ісіда втілювала зв’язок неба і землі, порядок і турботу. Вона не мала власного культу в Стародавньому царстві, але поступово її ім’я починає з’являтися в «Текстах пірамід» — як покровителька фараонів і богиня, яка допомагає мертвим пройти до Дуату.

Шлюб з Осірісом і його вбивство

Ісіда стала дружиною свого брата Осіріса, бога родючості й царства мертвих. Їхній союз символізував космічну гармонію: чоловік — правитель, жінка — захисниця його сили. Разом вони правили Єгиптом, навчаючи людей землеробству, законам, релігійним обрядам. Але ця гармонія викликала заздрість у Сета, їхнього брата.

ІСет вирішив знищити Осіріса: заманив його у труну на бенкеті, замкнув і кинув у Ніл. Потім розчленував тіло на 14 частин і розкидав їх по всій країні. Ісіда не скорилася — вона рушила в довгу подорож, щоб зібрати тіло коханого.

Мандри, магія й воскресіння Осіріса

Міф про пошуки Ісіди — один із найемоційніших у давньоєгипетській традиції. За допомогою своєї сестри Нефтиди вона знайшла всі частини тіла Осіріса, окрім однієї — фалоса, який було проковтнуто рибою.

Ісіда зібрала тіло, створила магічний фалос і за допомогою ритуалу, описаного в храмових текстах Абідоса, воскресила Осіріса, але ненадовго. У цьому містичному акті вона зачала Гора — майбутнього мстителя і спадкоємця престолу.

Осіріс не повернувся до світу живих. Його місце — в Дуаті, де він став царем мертвих. Ісіда тим часом взяла на себе іншу місію — виховати Гора і захистити його від Сета.

Материнство в укритті: боротьба за сина

Ісіда переховувалась у болотах дельти Нілу, де народила й вигодувала Гора. У «Текстах саркофагів» та «Книзі мертвих» часто згадується, як вона закликає богів про допомогу, коли дитині загрожує отруєння, змії, злі духи.

Це — найлюдяніша частина її образу: не просто богиня, а мати, яка бореться за життя свого сина. Саме тоді вона створює заклинання, лікує отрути й стає символом божественної магії.

Її образ жінки, що годує немовля, згодом вплинув навіть на ранньохристиянські зображення Богородиці — але про це пізніше.

Суд між Гором і Сетом: дипломатка серед богів

Коли Гор виріс, почалася велика боротьба за трон Осіріса. Ісіда не була осторонь. У «Папірусі Честер Бітті» вона постає як активна учасниця божественного суду, що тривав роки. Вона використовує не лише сльози, а й мудрість, перетворення та хитрість.

В одній легенді вона перетворюється на стару жінку і підступом змушує Сета визнати правоту Гора. Але сам Гор, дізнавшись про це, в гніві відтинає їй голову. Та Тот зцілює її, створюючи нову голову — головку корови. Саме тому в деяких образах Ісіда зображена з рогами й сонячним диском — атрибутом сили.

Останні згадки: безсмертя через поклоніння

Хоча міфи не говорять прямо про смерть Ісіди, вона переходить у вічність як безсмертна мати, покровителька магії, дружина і захисниця. У період Пізнього царства її культ поширюється далеко за межі Єгипту.

У текстах з Філе, Дендери та інших храмів Ісіда постає вже як «володарка всіх земель», ідентична з багатьма іншими богинями. Її культ проник навіть у Римську імперію. Храм Ісіди стояв у Помпеях, її ім’я згадується в епізодах «Золотого осла» Апулея.

Таким чином, образ Ісіди — один із найтриваліших в історії людства. І навіть сьогодні вона впізнавана в образах жіночої сили, материнства й магічного знання.

Символи Ісіди

Ісіда — це не лише міфічна постать. Вона — уособлення сили жінки, божественного материнства й захисту. Її символи — трон на голові, вузол Ісіди (тет), а також крила, якими вона огортає померлих, оберігаючи їхню душу.

У міфах Ісіда — не пасивна тінь Осіріса, а центр подій: шукачка, цілителька, твориця життя. Її історії — не лише про магію, а про жертовність і вірність.

І сьогодні ім’я Ісіди відлунює в культурі — в мистецтві, фільмах, символах. Але пам’ятаймо: її справжня сила — не в магії, а в незламності перед обличчям трагедії.